Новини

Хвоя та хвойні продукти мають величезну корисну базу, зокрема, для зміцнення імунітету та для лікування наслідків простуд і вірусних інфекцій. Висока концентрація вітаміну С, органічних та неорганічних мікроелементів – це лише частина властивостей. Чого вартий лише похід у спекотний безвітряний день в сосновий чи ялиновий ліс – тонкий аромат хвойних смол благовонно впливає на організм та настрій, достатньо години такої природної «інгаляції» і організм уже відчуває полегшення і приплив сил. Хвойними смолами наші предки загоювали відкриті рани, жували смоли для лікування хворіб шлунково-кишкового тракту, хвороби ротової порожнини.

Особливо значимою та корисною властивістю хвойних дарів природи являється сік хвойних молодих плодів (шишок), пагонів та бруньок. В час збору даних компонентів можна одночасно зібрати всі ці дари для приготування комплексних сиропів.

В різних місцевостях по-різному відбувається вихід хвойних дерев із зимового «анабіозу» і це не завжди залежить від географічних широт. Часто буває, що навіть у середніх українських широтах чи на півночі дерева уже цвітуть, а в нас на прикарпатті тільки розпускаються бруньки. Адже клімат нашої місцевості дуже узалежнений від клімату в горах і наявності снігу на гірських вершинах. В останні декілька років наш календарний рік складається із зимового і літнього сезону без чітких відокремлених ознак весни та осені. Якщо вважати зиму опалювальним сезоном, а літо – неопалювальним сезоном, то літо у нас триває три місяці, зима – дев’ять місяців. Літо настає толі, коли ми перестаємо опалювати в котлах і печах, зима настає тоді, коли починаємо опалювати. Так переважно у кінці травня – на початку червня починається теплий сезон, який закінчиться в середині вересня – коли починаються морози.

Відповідно і природа у нас пристосовується до такого клімату. Тому у нашій місцевості зелені шишки сосни можна починати збирати уже у червні, в цей же час розпускаються бруньки хвойних дерев у вигляді великих пагонів, деколи до 20-30 см, а також з’являються свіжі пагони ялини і смереки на кінчиках гілок (вони мають виражений салатовий, яскравіший колір у порівнянні із минулорічними темно-зеленими хвойними «голками»). Саме всі ці компоненти я збираю одночасно в різних пропорціях. Пропорції завжди залежать від наявної кількості «врожаю». Наприклад, молодих пагонів ялини завжди достатньо, - ці дерева є і вони безпечно ростуть роками. Інша ситуація із смереками – вони щороку на грані тотального вимирання, причина – короїд. Щороку кількість смерек, старих чи молодих – вмирає. Тому останніми роками пропорція молодих пагонів смереки у мене є найменшою. А от сосни у нас якраз щороку стає все більше, вона навіть намагається захоплювати нові території. Але якщо щороку максимальний врожай соснових бруньок гарантований, то не щороку можна отримати великий врожай молодих шишок. Від чого це залежить, я не знаю, але це факт. І деколи приходиться довго шукати сосни, де вродили шишки.

Потрібно намагатися встигнути назбирати зовсім молоді зелені шишки, малого чи середнього розміру, - вони найбільше насичені вологою, яка є основою сиропу. Уже у середині липня шишки стають зрілими, великими, твердішими і сухішими. Характерна ознака, окрім розміру, - жовтуватий відтінок. Такі шишки уже не дуже годяться – вологи у них обмаль і потрібна дуже велика кількість, щоб отримати достатньо рідини.

За один похід я намагаюся зібрати одночасно і шишки і пагони. Соснові пагони – це великі молоді пагони розпущених бруньок, вони або не містять хвойних голок, або ці голки дуже ніжні і малі.

Вдома я наповнюю скляні банки пошарово хвойними компонентами і пересипаю цукром, щоб цукор проникав повністю між хвойними компонентами. Шишки розрізаю навпіл, щоб цукор, дотикаючись до ніжної м’якоті внутрішньої частини шишки, сильніше витягував вологу. Виходить 2-3 см хвої – 0.5-1 см цукру і так до кінця банки. Згодом, коли цукор витягне всю вологу, хвойна м’якоть зменшиться в розмірах і об’єм сировини просяде, наповнивши пів банки готовим сиропом. Я не рекомендую робити такі заготовки в банках об’ємом більше 1 літри. Слід пам’ятати, що сирий (не оброблений, не пастеризований, не кип’ячений) сироп має здатність «бродити» при доступі свіжого повітря і може зіпсуватися, окислившись (може скиснути за ефектом цукрового бродіння – сироп не буде небезпечним, але алкогольний смак і запах не кожному сподобається для продовження прийому препарату).

Для себе я заготовляю декілька півлітрових банок із звичайною пластмасовою кришкою. Засипавши банку хвойними компонентами і цукром, я поміщаю банку в підвал – у темні холодні умови: банки повинні пережити спекотне літо для того, щоб взимку мати свіжий і правильно збережений продукт. Кришка повинна добре прилягати, уникаючи проникнення повітря у середину банки – це найголовніше. Коли постає необхідність прийому сиропу, півлітрової банки мені особисто вистачає на один повний курс лікування (у мене хронічний бронхіт і будь-яка застуда, навіть в легкій формі, чи то грип чи ковід, - завжди переростає у сильний бронхіт). Фактично це навіть не півлітри, а чверть літри, адже чверть займає тверда форма сировини. Приймаю по столовій ложці 3-4 рази на день протягом, в середньому, 2 тижнів. Це не панацея, але в комплексі справді відчутно допомагає при кашлі. Основа мого лікування бронхіту (окрім обов’язкових виписаних лікарем антибіотиків) – це хвойний сироп і відвар ісландського моху. Чаї з лікарських трав не допомагають лікувати бронхіт, але підсилюють імунітет і самопочуття. Кожний раз, приймаючи хвойний сироп, а повертаю банку в холодне приміщення, щоб унеможливити бродіння. Відповідно, хвойний сироп можна додавати до теплого чаю, чи просто розмішувати у теплій воді. Лікуюся так уже років 10 і без цього сиропу не уявляю своє лікування.

Звісно ж, не всім підходить сам складник сиропу – цукор, для осіб із підвищеним рівнем цукру в крові чи взагалі діабетикам цей сироп навіть протипоказаний, але є ще один спосіб отримати сирий хвойний сік без термічної (пагубної) обробки – в скляну банку максимально щільно утрамбувати хвойні компоненти – і залити спиртом 30-40% до 50% або ж горілкою. Спирт з концентрацією більше 50% пагубно впливає на будь-який природний продукт (спалює природну сировину).

Слід пам’ятати, що для будь-якого продукту на основі природних компонентів, слід завжди уникати термічної обробки. При термічній обробці ми можемо отримати смачний чай, варення, сироп, напій, але корисний ефект, який притаманний природним компонентам у свіжому сирому вигляді – буде дуже сильно втрачений. Тому і хвою і сухі лікарські трави, сухі (заморожені) ягоди слід мінімум піддавати термообробці, за неможливості скористатися способом цукрування чи спиртування, - не кип’ятити довго, але довести воду до кипіння і зняти з вогню, засипати сировину і запарювати в закритій посудині.

І хочу висказати противникам, які лякають утворенням тромбів і закупоркою судин через вживання хвойних продуктів: якби це була правда, наші предки давним-давно уже б вимерли, як динозаври, не залишивши після себе нащадків, адже навіть і дітей і літніх осіб лікували таким способом.