Новини

Багаторічна трав'яниста рослина 10—15 см заввишки, з чорнуватими членистими кореневищами (підземними і надземними), на яких е часто круглі борошнисті бульбочки, немов горішки (печені за смаком нагадують картоплю). Стебла двох видів: спороносні з'являються рано навесні, вони негалузисті, 10— 20 см заввишки, червонувато-білі, соковиті, з великими піхвами, з 8—9 зубцями на кожному членику стебла, на верхівці кінчає їх овально-циліндричний, спороносний стробіл (спорангії зібрані в верхівкові стробіли), літні стебла — жорсткі (багаті на кремнієву кислоту),- розвиваються пізніше, гіллясті, 50 см заввишки, борознисті, членисті і з піхвами, які мають 8—9 чорних зубців з білою смужкою. Гілки їх розміщені кільцями у вузлах стебел, іноді утворюють вторинні дрібніші гілочки. Гілки прості, борознисті, з піхвами і з 3—4 зубцями, спрямовані догори. Спори з'являються у квітні — травні.

Літні пагони — у червні — вересні, в суху погоду (сушать швидко, тонкими шарами, щоб не почорніли). Як засіб кровоспинний, протигнильний, дубильний і сечогінний при застійних явищах внаслідок розладу кровообігу (декомпенсації серцевої діяльності); зменшує набряки й опухи, при ексудативному плевриті; при каменях сечового міхура (збільшує виділення сечі, зменшує біль у ділянці міхура і знижує кількість білка в сечі, очищує сечоводи від усяких шлаків), при отруєнні оловом.
При гострому запаленні нирок рослину вживати не рекомендують, проте вона поліпшує загальний стан обміну речовин, впливаючи на діяльність печінки, селезінки і кишок (при проносах). Найсприятливіше на нирки діє хвощ польовий (темно-зелений хвощ луговий — нелікарська рослина). У суміші хвощ польовий вживають для лікування подагри, ревматизму, емфіземи, навіть туберкульозу легень (діє кремнієвий натрій), також як кровоспинний засіб при кривавому блюванні, геморої, маткових кровотечах (діють дубильні речовини, алкалоїди єквізетин, палюстрин, нікотин; сечогінні флавони ізокверцитрин; тритерпенові сапоніни еквізетонін, кремнієва кислота; флавоноїди, подібні за дією до рутину, смола; вітамін С; каротин, мінеральні солі; алюміній, похідні калію; органічні кислоти).
На 1 склянку води беруть 1 столову ложку трави хвоїна і кип'ятять близько 30 хвилин. П'ють по 1 склянці вранці (натщесерце) і ввечері ковтками (при болісному виділенні сечі вживають гарячий чай з суміші (порівну) трави хвоща і квіток ромашки; при спазмах сечового міхура — чай з суміші (порівну) трави хвоща і квіток волошки синьої — по 3 склянки на день; також роблять масажі та на ділянку сечового міхура кладуть подушеч-ку, наповнену гарячим розпареним хвощем). При каменях сечового міхура беруть суміш листків полину звичайного, мучниці, насіння моркви, трави хвоща і насіння кропу запашного (Ancthum graveolens L.) у співвідношенні 2:3:3:2:2, заливають усе 2 склянками води і настоюють цілу ніч у духовці або печі. Вранці кип'ятять 5—7 хвилин і п'ють по півсклянки 4 рази на день.